Curricula Reform in Space Technology

3

Від реформування навчальниз програм до інтенсифікаціі наукових досліджень

 

Інтенсифікація наукових досліджень – це пріоритетний напрям діяльності вищої школи. Вирішення цієї надзвичайно важливої та складної задачі має кілька етапів, де одним з перших є реформування навчальних планів у відповідності до сучасних вимог науки та техніки. На факультеті авіаційних та космічних систем за останні роки проведена суттєва модернізація навчального процесу саме з метою підвищення ефективності наукової роботи. Цьому в значній мірі сприяв проект CRIST “Реформування освітніх програм в галузі космічних технологій в Казахстані, Росії, Україні”, який виконувався за програмою ТЕМПУС.

Одна з головних задач цього проекту – впровадження в навчальний процес сучасних дисциплін з подальшим переходом до залучення студентів до творчої наукової роботи. Були розроблені нові навчальні плани з 10-и дисциплін бакалаврської та магістерської підготовки з аерокосмічного напрямку (авіа- та ракетобудування). Наступний крок – це підготовка та захист бакалаврських дипломних робіт та магістерських дисертацій.

Реалізація набутої інформації в конкретних розробках неможлива без сучасної експериментальної бази з новітнім технічним обладнанням. Для цього в ході виконання проекту створено комп’ютерний клас для впровадження CAD/CAM/CAE технологій та 2 лабораторії: лабораторію супутникобудування та наземну станцію стеження за супутниками.

Одним з основних етапів підвищення ефективності наукових досліджень є проведення наукових конференцій. 17-18 квітня 2013 року було проведено VI міжнародну конференцію студентів та молодих учених «Інтелект. Інтеграція. Надійність», у якій взяли участь як українські студенти, так і студенти Варшавської політехніки на основі співпраці НТУУ «КПІ» і Варшавською політехніки. На конференції було представлено 26 наукових робіт на різну тематику, таких як: розробки пускових установок, розробка II польського студентського супутника, розробка студентського мікросупутника КПІ і його первинних вимірювачів, обчислювальний метод надійності барометричного висотоміра, БПЛА, аеродинамічні роботи, навігаційні акселерометри і багато інших.

В ці ж дні проводилася IX міжнародна науково-технічна конференція «Гіротехнології, навігація, керування рухом і конструювання авіаційно-космічної техніки». На конференції працювали три секції: авіація та космонавтика; прилади і системи навігації та керування; інформаційні технології.

Пленарне засіданні відкрилося доповіддю декана ФАКС О.В.Збруцького про історію створення факультету, наукові та технічні здобутки його фахівців. Була відзначена велика роль професора М.А. Павловського в створенні факультету та наукової школи КПІ в авіакосмічній галузі. Розвитку науки в КПІ сприяло те, що в Україні завжди була дуже розвине приладобудівна галузь, яка спеціалізувалася на навігаційному приладобудуванні. Цей напрямок і зараз розвивається дуже інтенсивно, про що свідчили надзвичайно цікаві доповіді представників підприємства «Арсенал» та Київського заводу автоматики ім. Г.І. Петровського. Думаю, що ніхто з численної присутньої молодіжної студентської аудиторії не пожалкував, що прийшов на конференцію. Всього було заслухано 8 дуже цікавих пленарних доповідей представників України та Росії.

Роботою секції «Авіація та космонавтика» керували: завідувач кафедрою теоретичної механіки професор Савін В.Г. і доцент цієї ж кафедри Апостолюк О.С. В роботі секції прийняли участь 18 науковців, з яких 5 з інших установ і факультетів, а також 7 викладачів і 4 студенти ФАКС. Були представлені доповіді, що можна поділити на дві групи. До першої групи відносилися доповіді, в яких наведені методи та шляхи проектування і розрахунку елементів конструкцій авіаційної техніки. Серед них слід відзначити роботу Борисова В.В., в який проведено синтез скінченно-елементної моделі окантовки хвостового вантажного люка літака транспортної категорії. У доповіді Сухова В.В. і Масько О.М. наведено результати розробки безпілотного авіаційного комплексу методами високоточного проектування.

У другій групі дослідження стосувались розробки математичних моделей та аналітичних методів їх дослідження для об’єктів авіаційної і космічної техніки. Привертала до себе увагу доповідь Дешко Г.Є., де висвітлювалось математичне моделювання впливу турбулентності. Цікаві дослідження стратосферного аерозолю для вивчення змін клімату Землі наведені в доповіді колективу вчених Неводовського П.В., Морженка О.В., Відьмаченка А.П., Збруцького О.В. та Гераїмчука М.Д.

В цілому відмічено високий науково-технічний рівень представлених доповідей та рекомендовано оформити їх в наукових публікаціях.

Роботу секції «Прилади і системи навігації та керування» очолили професор НТУУ «КПІ» Рижков Л.М. та професор Академії сухопутних військ імені гетьмана П. Сагайдачного Корольов В.М. (секретар секції - магістр Олійник Є.М.).

Було заслухано 7 секційних та 18 стендових доповідей представниками НТУУ «КПІ», Національного авіаційного університету Львівського національного університету, Національного аерокосмічного університету «ХАІ» (м. Харків), Академії сухопутних військ (м. Львів), підприємства «Арсенал», заводу автоматики ім. Г.І. Петровського (м. Київ), заводу «Фіолент» (м. Сімферополь), НДІ прикладної механіки ім. академіка В.І. Кузнєцова (м. Москва).

Основна увага в доповідях була приділена створенню нових зразків навігаційного приладобудування для авіаційної та космічної техніки, в першу чергу - безплатформним системам інерціальної навігації, які на даний час є основою сучасних систем керування рухомими об’єктами.

Роботою секції «Інформаційні технології» керували: завідувач кафедри АЕД професор Туз Ю.М., завідувач кафедри ІВТ доцент Яремчук Н.А. та доценти Добролюбова М.В. і Ткаченко Л.П. В роботі секції взяли участь 132 науковці з яких 28 з інших установ та факультетів, 19 викладачів та 86 студентів кафедри АЕД та ІВТ ФАКС. Були представлені доповіді представниками Міністерства оборони України; Львівського центру Інституту космічних досліджень НАН та ДКА України; інституту кібернетики ім. В.М. Глушкова НАН України; фонду ім. В.М. Глушкова; НУ «Львівська політехніка»; Державного економіко-технологічний університету транспорту; ДВНЗ «Приазовського державного технічного університету»; National Chiao Tung University; державного підприємства «Укрметртестстандарт»; академії сухопутних військ ім. гетьмана П. Сагайдачного; ДП «Антонов»; УНДЦА «Зонд»; КБ «Шторм», теплоенергетичного та приладобудівного факультетів НТУУ «КПІ».

Найбільш актуальні проблеми були висвітлені в доповідях начальника Центрального управління метрології і стандартизації Збройних Сил України Озброєння Збройних Сил України – головного метролога Збройних Сил України Філістєєва Д.А., к.т.н., начальника Озброєння Збройних Сил України Котляра С.С. та к.т.н., с.н.с., спеціаліста 1-ої категорії інформаційно-аналітичного відділу Центрального управління метрології і стандартизації Збройних Сил України України Озброєння Збройних Сил України Шуригіна О.В. щодо сучасного стану та перспектив розвитку системи метрологічного забезпечення Збройних Сил України, а також щодо моделювання процесу функціонування військових метрологічних лабораторій в ході реформування розвитку Збройних Сил України; президента фонду ім. В.М. Глушкова Вельбицького І.В. щодо створення візуальної технології програмування нового покоління; доцента Національного університету «Львівська політехніка» Глухова В.С. щодо розробки комплекту ПЛІС бортової системи збору наукової інформації; д.т.н., професора Державного економіко-технологічний університету транспорту Мараховського Л.Ф. та аспіранта Державного економіко-технологічний університету транспорту Москвіна М.В. щодо розробки основ проектування реконфігуруємих комп’ютерних систем керування; д.т.н., професора Національного технічного університету України «КПІ» Туза Ю.М., інженера 1-ої категорії Національного технічного університету України «КПІ» Красковського О.П., аспіранта Національного технічного університету України «КПІ» Мосолаба О.О. щодо розробки приймального тракту систем вимірювання просторово-часових характеристик фазованих антенних решіток п’єзоперетворювачів; аспіранта Національного технічного університету України «КПІ», співробітника ДП «Антонов» Конотопа Д.І. щодо застосування онтології при розробці складних технічних об’єктів; аспіранта Інституту кібернетики ім. В.М. Глушкова Національної академії наук України Кулiєва Е.Е. та аспіранта Національного технічного університету України «КПІ» Стасюка В.В. щодо проблем організації, реалізації та моделювання віртуальних експериментів з бортовими системами мікросупутників; доцента Національного технічного університету України «КПІ» Синицького О.П. та студентів Бондаренко О.А., Стародуб М.В., Бородія В.И., Зайцевої Е.А. щодо особливостей корекції інструментальних похибок та проектування лазерної далековимірювальної системи; доцента Національного технічного університету України «КПІ» Затоки C.А. щодо ролі віртуальних лабораторних робіт в навчальному процесі; доцента Національного технічного університету України «КПІ», к.т.н. Яремчук Н.А., студентів Юрченко Ю.С. та Кравченко А.А. щодо верифікації методики порівняння засобів вимірювання та зменшення невизначеності вимірювання тестових завдань.

Активну участь в організації та виконанні наукових досліджень на ФАКС приймають: аспірант Стасюк В.В.; магістри Алексеенко О., Бабенко Д., Івахнюк Д., Кучер Д., Кучерява О., Лєбєдєв К., Лукавий А., Міняйло А., Олійник Є., Пікєнін О., Пулава О., Семеха А.; студенти Гаврилюк С., Єрмаков Д., Лазарев О., Нерозний Р., Овдієнко Ю., Перміна Д., Стадніков О., Чапалюк Б., Шнира А.; Шорохова А.

Проведена конференція свідчить про високий рівень наукових розробок факультету авіаційних та космічних систем, актуальність запропонованих тем досліджень. Ще один висновок полягає в тому, що реальних результатів можна досягти тільки на основі фундаментальних знань, які закладаюся в процесі навчання та самостійної роботи студента, аспіранта, науковця.